Бібліотека імені Симона Петлюри
Бібліотека

Рене Ґосінні, батько Астерікса

Statue de René Goscinny à Paris

Батько Астерікса мав українське коріння: його мати, Анна Береснях, походила з Ходорова в Галичині.

Ця бронзова статуя є роботою скульптора Себастьєна Лонґоїса. Ґосінні зображений на повний зріст у натуральну величину. Композицію доповнюють чотири персонажі, яких він допоміг прославити: Малий Ніколя, Лакі Люк, Ізноґуд та Астерікс. Постамент символізує бібліотечні полиці.

На його честь також названо вулицю в 13-му окрузі Парижа, неподалік від Національної бібліотеки Франції.

Під час відкриття пам’ятника донька сценариста, Анн Ґосінні, сказала, що Астерікс, один із символів Франції у світі, був наполовину ашкеназьким євреєм. Ким же був Рене Ґосінні?

Його батько, Станіслав-Шимка Ґосцінні («гостинний» польською), народжений 1887 року, був третім сином рабина Авраама Ґосцінні, родом із Варшави в Польщі. Він приїхав до Парижа 1906 року, щоб навчатися на інженера-хіміка.

Його мати, Анна Береснях, народжена 1889 року, походила з містечка Ходорів у Галичині (Україна). Родина Бересняхів оселилася в Парижі 1912 року, де батько Анни, Лазар Авраам, відкрив друкарню на вулиці Лаґранж, 12, у 5-му окрузі. Він спеціалізувався на друці газет їдишем, а також російською та українською мовами, серед яких був «Тризуб», починаючи з номера 529/30 від 26 липня 1936 року й до припинення видання 1940 року через війну. Раніше газету друкувала Друкарня Наварра на вулиці де Ґобелен, 5, у 13-му окрузі, поблизу першого осідку редакції. Після війни друкарня Бересняхів друкуватиме також газету «Громада».

Станіслав-Шимка Ґосінні та Анна Береснях познайомилися в Парижі й одружилися 1919 року. Рене народився 14 серпня 1926 року в Парижі, він був другою дитиною подружжя.

1927 року родина переїхала до Південної Америки. Юний Рене навчався у французькому ліцеї в Буенос-Айресі й дуже рано почав малювати, надихаючись ілюстрованими історіями, які отримував із Франції. 1943 року, у віці 17 років, він склав випускні іспити (бакалаврат) і мріяв вступити до Школи витончених мистецтв. Але його батько раптово помер. Щоб родина не впала в злидні, він почав шукати роботу. Після нетривалої праці бухгалтером він став художником у рекламній агенції. Водночас він опублікував свої перші тексти й малюнки в «Quartier latin», внутрішньому бюлетені французького ліцею в Буенос-Айресі.

1945 року він разом із матір’ю виїхав з Аргентини до Нью-Йорка, де мешкав мамин брат, дядько Борис. Там він став перекладачем у марокканській імпортно-експортній фірмі. Після військової служби у Франції 1946 року він повернувся до Нью-Йорка, де завдяки бельгійцеві на ім’я Жиже опанував мистецтво коміксу.

1951 року Рене Ґосінні повернувся до Франції. Як сценарист і художник він співпрацював із численними журналами та газетами, як-от «Лакі Люк», «Малий Ніколя», журнал «Тентен», «Ізноґуд», а 1959 року разом з Альбером Удерзо започаткував славетну серію «Астерікс». Імена двох героїв походять із друкарської майстерні діда Ґосінні по матері, Лазаря Авраама Бересняха: астериск (*), від якого утворився Астерікс, та обел (‡), від якого утворився Обелікс.

Рене Ґосінні помер 5 листопада 1977 року у віці 51 року від серцевого нападу.

Ярослава Йосипишин